Блукаючи у Всесвіті думкамим,
Я бачив світ, що був
такий великий.
Той світ захоплював,ховав мене,
Даючи зрозуміти, що я його
малесененька частинка.
А світ все ширшав і ставав все іншим,
Він змінював себе під тиском
наших дум і дій:
Сузір’я,що раніше вабили,
лякають всіх,
І небо стало чорним, тихим ,непривітним.
Я полюбив той світ, за те, що він німий,
І зненавидів світло, за неясність
у пітьмі,
Я відштовхнув реальність, що стала
непостійна,
Відкривши душу тим, із ким
блукав думками
2007р.
