між нами кілометри сірої дороги,
у пам'яті лишилось дотиків тепло.
серце мов хоче утікти із власної барлоги,
а там, у грудях, щось приємне ожило.
в очах ніби іскряться феєрверки,
від подиху, від дотику долонь.
й солодкії вуста твої немов цукерки...
я хочу ще отих нічних безсонь.