Як заздрю я звичайним незнайомцям,
Що бачать ненароком кожен день
Тебе, твою усмішку, твої очі,
В які закохуюсь сильніше день у день.
Усі скарби, багатства, що є в світі,
Віддати вищій силі я змогла б,
Щоб лиш почути голос ваш, повірте,
Та зрушити ваш спокій не змогла б.
У вашому житті я – незнайомець,
Один серед мільйонів інших всіх,
Але для мене ви – чарівний чудотворець,
Єдиний у мільярді інших всіх!
