Ви кажете мої слова
Сумні та невеселі,
А де скажіть інші знайду,
Щоб освітить оселі?
Коли навкруг одна біда
По світу шкандибає,
Безправна покритка вона
Та кожен про це знає,
Якщо не маєш ні гроша
То можеш і не жити,
Лише про вічнеє життя
Всевишнього просити.
До церкви підеш,до Христа,
Молитись за прощення,
Але і там гроші давай
На послуги священні.
Вже не кажу про лікарів ,
Та прокляті лікарні
Про правників ,професорів,
Нових панів пихатих.
Злиденному куди піти?
Де правдоньки шукати?
Зневірений,обібраний,
Бідний українець,
Дорогу іншую обрав
“На заробіток їде”.
Не легко в наймах працювати,
Та нікому про нього дбати,
На весь світ широкий.
Ні, не знайти мені слова,
Щоб душу обігріти,
А може хватить
Вже стогнати?
Хватить нам терпіти!
