Я знаю, сонце є на світі;
Я знаю, небо, космос, city,
Зірки, трава, вода, життя.
Хто я?
Я маленька капля в морі,
Але маю почуття
Й відчуваю зараз,
Що в житті моєму пустота.
В моїй душі противоріччя,
Моє серце бреше знов і знов,
Мене кидає зліва вправо
Й здається, що страждання - це моя любов.
Я сльоза, що ллється по щоці красивій,
Я уособленням є страху і тривоги.
Так хочеться чиєїсь допомоги -
Надоїло жити вже при зливі.
Мене кидає, мов на хвилях,
Хоч знаю, що в житті найголовніше.
Я починаю на трамплінах
І падаю все нижче, нижче, нижче, нижче, нижче.
Я хочу творчості.
Я просто хочу забагато.
Я хочу змісту.
Насправді, дуже хочу його мати.
Невизначена я людина.
Чомусь для інших все так просто,
А мені потрібні почуття, потрібна сила.
Так хочеться процентів десь на сто!
Не смішно! Мрію я.
Ночами уявляю, думаю, думки читаю.
Я бачу світ на свої очі, маю погляд свій,
В моєму світі все з комфортом.
