Ховала ніч своєю пеленою
Наш дотик рук, і губ, і щік, і вій,
Коли шептала ранньою весною –
Ти мій…
Я твій…
Ти мій…
Я твій…
Ти мій…
І місяць зачаровано дивився,
А з ним і зорі – вся його сім’я,
Як обіймав й немов їм всім хвалився:
Моя…
Твоя…
Моя…
Твоя…
Моя…
А дерево, що листя ще не вбрало,
Нам поспішало рясно зацвісти
Й мелодію із вітром вигравало –
Лиш я і ти…
Лиш тільки я і ти…
У темноті ми серцями тулились
І слухали прем'єру солов'я.
Й під спів наші серця ритмічно бились:
Лиш ти і я…
Лиш тільки ти і я…
Ми до самого рання розмовляли,
Ставали наші душі рідними.
Й проміння перше сонячне стрічали
Лиш тільки ми…
Лиш ми…
Лиш тільки ми…
обов'язково відвідаю і Вашу сторінку!
