UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сергій Ранковий: **** В чем он виновен пред тобою? **** - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже вам вдячний Галина за таку високу оцінку мого вірша, і, я так розумію, усієї творчості. Та для мене завжди було важливіше донести до читача зміст моїх роздумів, а не написати гарно ( у сенсі форми викладення). Хоча я стараюся, щоб вірші були легкими для сприйняття і читання. Безумовно мені приємно почути такі позитивні слова, як і кожній людині. Тому від щирого серця дякую вам за увагу і відгук.        
Олександр Яворський, 22.04.2013 - 11:47
чудовий твір, прекрасні порівняння, глибокий зміст! я б сказав досить майстерно описано ситуацію... судячи з усього він шукав чисте кохання, незаплямоване і не обтяжене тлінністю буття. кохання душі, а не тіла... готовий відріктися від усього заради любові. і чи винен він у тому, що її ілюзорні мрії виявилися владними над почуттям закоханості... хоча і її не засуджую - "босоноге" (читай чисте) кохання не для кожного, комусь для кохання потрібні певні атрибути...твір дійсно філософський, ти по-справжньому багато у нього вклав!!! прочитав у коментарях те, що ти хотів передати цими рядками, добавив і трішки свого бачення. достойна робота!  
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, друже. Мені завжди дуже приємно читати розгорнутий коментар, в якому читач висловлює своє бачення чи описує почуття які викликав у нього вірш. Це є справжнє спілкування. Доповнюючи вище сказане: Мені хотілося сказати, що цей "чоловік" (людина) не винний, що хтось закохався в нього по своєму, що хтось сприйняв його слова як прояв кохання (такого як "вона" розуміє), і той біль який залишився в її серці не його вина, а вина її мрій і фантазій. Саме це є основною ідеєю. Саме така назва. Ще раз дякую за розуміння і підтримку.
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже вам вдячний за таку високу оцінку.Дякую за відгук і увагу.  
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо Вам за комментарий. Я очень рад вашему визиту.
Ірина Кохан, 21.04.2013 - 20:56
Дуже гарно,друже! А який зміст!!!!  Идет к своей любви в душе и не жалеет свои ноги....Сильно! Самовіддано!
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую друзяко. Дуже радий, що тобі сподобалось.Насправді, мені дуже хотілося сказати "жінці" (пробач, що узагальнюю, але інакше не можу висловитись), що інколи "жінка" сприймає любов лишень у розрізі свого сімейного щастя, егоїстично. Тому, якщо вона зустрічає друга, зразу хоче заволодіти ним, щоб його любов була тільки для неї. Вона настільки цього хоче, що вважає свої мрії вже доконаним фактом. Я розумію чому це відбувається. І ні в якому разі не звинувачую. Я тільки хотів зауважити, що любов, це дещо більше, ніж владнання свого сімейного життя. Чи це любов - заволодіти кимось для задоволення своїх потреб? Сумніваюсь. Та це моя особиста думка, напевно, хтось вважає інакше. Пробач, що написав все це. Просто я не побачив у попередніх коментарях розуміння саме цього мого задуму. Дякую за відгук, Іринка.
Валентина Володина, 21.04.2013 - 20:22
Поздравляю! "Но он не вздрогнул, не сошел, дорогу выбрал он однажды, И по дороге той пошел, оставив в прошлом тела страсти." Правильный выбор! Человек не есть "тело", Он - Дух, пребывающий в нём! Замечательное философское произведение. 
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Искренне Вам благодарен за понимание и поддержку.
Любов Ігнатова, 21.04.2013 - 19:13
Чи легко відмовитись від мрій ?Чи легко знайти свою душу втрачену- У мареві різних насущних надій Знайти ту одну, освячену? Чи легко знайти свій путь, Вузеньку тернисту стежину? Коли всі довкола зовуть Туди, де радіють невпинно... Нелегко... Та шанси є! Молитва свята до Бога. Вона- то життя моє, І світло мені вдорогу. * навіяло твоїм віршем. Не подобається- видали. Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чому ж, дуже подобається. Я видаляю коментарі тільки якщо вони не стосуються твору, або якщо автор сам того забажає. Я дуже люблю, коли люди не цураються висловити свою думку, хай яка вона є, а не просто вітають. Бо саме це є спілкуванням. Саме так я можу зрозуміти, чи зрозумів читач мій задум. Дякую тобі, Любавушка, за твою щирість і відвертість. На всі твої запитання щиро відповім - не легко! Я і сам не зумів зробити це. Так, я закликаю, але чи я сам зумів до кінця все зрозуміти? Ні! Ні, Любавушка, я так само важко шукаю як і ти, і сумніви постійно підточують мою віру. Лишень у молитві я відчуваю натхнення йти далі. Вірити і йти. Дуже тобі дякую, друже, за коментар-вірш. 
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Віда. Сподіваюсь моя думка була зрозуміла. Ще раз дякую
Nikita13, 21.04.2013 - 17:25
Браво, Сергію!!! Забудь мечты свои скорей, оставь богатство неимущим, Пойдем туда, где нет ночей, а светит Божий свет дающий. - 
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Мар"яна. Мені було дуже важливо, щоб саме жіноча частина читачів зрозуміла зміст моєї думки. Сподіваюсь, що мені вдалося написати вірш зрозуміло для сприйняття.
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Що ж, радий, що тобі, Катеринка, сподобалось. Сподіваюсь ти зрозуміла, що саме я хотів сказати. Бо це не такий вже і легкий віршик.  У всякому випадку дякую тобі за коментар і увагу.
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую друже за розуміння і таку високу оцінку.
|
|
|
||||||||||||||||||||||
