Нерви здають, не хватає терпіння
Зрозуму сходжу, забува своє ймення
Скільки вже можна так довго знущатись?
Чого ти ще хочеш? Може будем прощатись?
Я вже не та, що була спочатку
Не та проста дівка, не твоя служанка
Не ніжна я квітка, що сльози пускала
Не та, що тебе щохвилини чекала.
Ні, не наївна уже, а зухвала
Не та, що колись дуже сильно кохала
Ніщо не забуду, ніщо не пробачу
Хай буду я в пеклі. Немає вже значень.
Я хочу життя прожити без ТЕБЕ
Я хочу спокійно дивитися сни
Я хочу радіти, я хочу співати
Та так не виходить, тому що є ТИ
Лише ТИ, ТИ один і більше ніхто
Мені не даєш відчути свободу
І знати тебе я вже ой як не хочу
Давай же розірвемо нашу угоду
Стаю на коліна, лікті кусаю
Патли свої з голови вириваю
Нігті гризу, кулаки розбиваю
Лезо стальне до щоки приміряю
Боже, як хочу я бути тобою забута
Тобою небачена і непочута
У тебе є гордість і є своя сила
Прожий це життя, та без мене, МІЙ МИЛИЙ.
