Велике місто має смак чорної кави,
Яку я літрами п’ю замість сну.
Іноді велике місто ласкаве
Й годує обіцянками
В’язкими й солодкими
Вони, як іриски,
До зубів липнуть
Велике місто швидке і сильне
З солоним присмаком поту дикого звіра
З кислим присмаком пилу
Велике місто висушує шкіру
І гасить в очах іскри
Велике місто має смак цигаркового диму,
Гіркий такий, аж у роті сухо
Після нього хочеться ковтнути води
І більше ніколи нікого не слухати
Велике місто жаліє мене іноді
Ситною піцою, чаєм медовим
Спокоєм,
Хоча це рідко
Великому місту весна як виправдання
Вона перш за все приходить до нього
Коли ще всюди лід зводить зуби
Місто цілує першими дощами
Тих, хто не вкривається парасолями чи дахами
І в такі миті запитати хочеться:
Місто, невже ти все-таки любиш усіх нас?
Маленьких
Самотніх
І змоклих
І зморених