Якщо людське життя – це лотерея,
то виграш певно – пекло або рай.
А при безсмерті – що не вибирай,
не змовишся з кебетою своєю.
Одна надія, – Боже помагай.
І вибір наш – під кольором знамена,
наліво крок, або направо крок,
хабар – у зуби, губи – на замок,
і загнуздають у такі стремена,
що хоч-не-хоч – візьмеш під козирок.
Масони, демократи, комуністи –
яка різниця, хто кого гнуздав?
У рядового – ні грошей, ні прав.
Під гасла самозваної еліти,
хто більш заплатить, з тим і заіржав.
Пани, підпанки, просто кандидати
в алюр, галопом рвуться напролом
допнутись, осквернити і украсти…
А нації лишається брикати,
що знову опинилась під сідлом.
До чого тут безсмертя, рай і пекло?
Вітчизна – не конюшня, хай вам грець!
Але якщо обранець – жеребець,
то всім, кому в оборі з бидлом тепло,
заклало, засліпило і отерпло,
на фініші однаковий кінець.
не конюшня... 
