Полишу лабіринти міста
Й лабети велетнів-домів,
Занурюся в обійми світла
Ясних,погожих літніх днів.
Де повсякчас:у річці,в полі,
В саду,в діброві,в небесах
Життя вирує на роздоллі,-
І вся ця вічність на очах.
Там очерету шурхотіння,
Натужний шторму журний квиль,
Там птаства втішне сюркотіння
І лагідне плескання хвиль.
Все,все:і шумовіння вітру,
І клекотання джерела
Вросло в співучу мову рідну,
Яка народ наш зберегла.
