Мене не страшать ті, хто "гавкають" й "гарчать" неспинно,
А ті байдужі, що відвертають погляд й повертають спину
Я не боюся НАШИХ хлопців, що приховали за балаклавами обличчя,
А тих "синочків", що заховалися за мамину спідницю
Я не цураюсь козака, що мовчки в холод біль свою ковтає,
А того, хто заради моди чуба відпускає
Та й не лякаюсь тих, хто тихо розгрібає жар руками,
А того,хто кричить:"Та я герой!!!",
"Та я був на Майдані!!!".
Я не боюся того, хто там був і в сніг й в болото,
А того, хто побував там просто, заради фото...
А молодість пройде, дасть Бог і їхні скроні
Теж будуть щедро інеєм покриті
Й чим раз частіше очі у долоні
Ховатимуть, бо соромом налиті
Чужий онук десь перестріне і попросить:
"Дідусю,розкажіть!?...,мені цікаво знати!?"
На іншу відповідь не будуть мати права,
Лише:" Пробач, дитинко, та я не маю, що сказати..."
