Пішла за село,
На роздоріжжі стала,
Сумно було,
Душа завмирала.
Музики грали,
Село шаленіло,
Гірко кричали,
Серце боліло.
Самотність ятрила,
«За що?» - вдаль кричу,
Щиро любила,
Повік не прощу.
Доля сміється,
Досить, не смій,
Ще щастя всміхнеться,
Роби щось, не стій!
Пішла у даль,
Довго бродила,
Свою печаль,
Всю розгубила.
Траву цілющу,
Старанно рвала,
Зранену душу,
Свою лікувала.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/918-pishla-za-selo.html
