Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Таня Кириленко: Чужі - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Касьян Благоєв, 29.04.2015 - 21:33
ось нам екзистенціалізм у віршованій формі окремо взятої душі. і розуму. така річ має зватися філософською по праву Артем Богуславський, 17.02.2015 - 16:53
Цікавий вірш, є над чим замислитись...але не всі і не завжди змушують свою голову працювати, від того й серця холодніші і жорстокіші... З повагою АБ ![]() Таня Кириленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Згодна з Вами.Дякую за розуміння ![]() ![]() Таня Кириленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую вам безмежно ![]() Я в пошуках Салтан Николай, 13.01.2015 - 02:09
Потужна, емоційна робота. Особливо зачіпили ось стрічкиТа чи здатен сліпий скерувати до світла сліпого? Чи порожній порожнього здатен любов'ю налити? ![]() Після цих питань постає інше запитання: куди потрапить людство, коли буде йти оцим шляхом? ![]() Таня Кириленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Поки хоч хтось серед нас продовжує шукати джерело всього у собі, не чекаючи що прийде всемогутні хтось і наповнить його світлом, любов'ю і т. д., - наш світ ще не безнадійний ![]() Дякую Вам. Андрій Ключ, 12.01.2015 - 18:59
Невдалі ж досліди з переливання Любові від рабів – вівців до володаря - пастуха проводилися у глобальних масштабах. Спочатку рабів силою змушували поклонятися володарю яко Богу, сподіваючись, що від такого поклоніння він стане безсмертним, але ніякі ритуали з повзаннями не помагали. Поміркувавши, мабуть, вирішили, що раби то повзають, але в душі ненавидять своїх хазяїв. Ця ненависть тягне володарів у прірву смерті. Тому з’явився новий проект – вівці мають добровільно віддавати свою енергію пастухам. Більш логічно, але все одно не вдалося, … мабуть. В чужу душу не заглянеш. Наприклад, неможливо точно знати, люблять ті хто одягають футболки з зображенням Путіна Путіна, чи ненавидять вони його більше за всіх. Раби завжди ненавиділи своїх хазяїв, фактів, що це підтверджують в історіях революцій більше чим достатньо.Можливо немає сенсу переливати із Безкінечності у Безкінечність, якщо кожна людина безкінечна у напрямку зменшення та носить у собі невичерпне джерело енергії. Або спрацьовують програми самозахисту. А от ефект чи ілюзія переливання досить чітко спостерігається на футбольному матчі коли забили вирішальний гол – особливо на останніх секундах матчу. Одні сміються, від радості сльози втирають, танцюють, дудять, кричать, співають і т.д.. А інші мають вигляд, немов би, кінець Світу настав. І все із-за якогось м’ячика, який закотили у ворота. Немов би енергія від одних перелилася в інших – НІ. Один і той же зовнішній чинник по різному налаштував внутрішні світи глядачів. Андрій Ключ, 12.01.2015 - 18:57
Не наполягав, бо досить часто використовував слова: може, хоча б, можливість, мабуть і т.д../Наприклад, дерева для людей взагалі ніщо/ Теж звернув увагу на цю невеличку неточність, після відправлення немає можливості редагувати коментар. Мав на увазі Людство. Наприклад, дерева для переважної більшості людей взагалі ніщо. Далі ж йдеться про моє ставлення до цього факту: «Не буде дерев – нас не буде». Я виріс у селі неподалік від Новоград-Волинська. Як тільки навчився читати, найперший поетичний твір, який прочитав – «Лісова Пісня». Тож серед природних явищ, як (мабуть ![]() Такими чинниками може бути будь-що – не обов’язково прекрасне оточення. Наприклад,фанатів футболу «підживлює» перемога своєї команди. Але можливо любити із «заплющеними очима» - навчитися самостійно налаштовувати свій внутрішній світ. У деяких монастирях монахів замуровували на роки, залишаючи невеликий отвір для подавання їжі, аби їм не заважали пізнавати себе. /Чи порожній порожнього здатен любов’ю налити?/ Звичайно ж що ні, адже вони обоє покійники. Вогонь Життя – це така енергія, без якої людина мертва. Любов – це Ярий Вогонь – енергія, що зростає. Невдалі ж досліди з переливання Любові від рабів – вівців до володаря - пастуха проводилися у глобальних масштабах. Спочатку рабів силою змушували поклонятися володарю яко Богу, сподіваючись, що від такого поклоніння він стане безсмертним, але ніякі ритуали з повзаннями не пом Андрій Ключ, 12.01.2015 - 00:09
/слова - то марнота ́// Чи потрібні взагалі визначення?/ Аби мова не ввижалася порожньою необхідні орієнтовні визначення сенсів слів. Через усвідомлення сенсів може відкритися шанс, хоча б неповного, управління власним життям. Людські долі схожі на кораблі в океані Буття. Більшість чомусь віддаються хвилям і вітру навіть не сподіваючись дістатися берега, вважають, що прекрасне райське життя очікує на них на дні океану – після смерті. Але Логіка стверджує, що кожен має можливість розібратися в управлінні, підняти вітрила, зорієнтуватися у закономірностях і прокласти курс до берега справді вічного Життя. У стародавні часи було багато людей, які прагнули жити вічно та вважали це здійсненним. Результати тих досліджень були таємними ще й пізніше Інквізиція спалила можливо зашифровані вчення, залишивши тільки одну збірку. І ту, скоріш за все, відредагували для широкого загалу, але дещо залишилось. Використовуючи логіку , спостерігаючи наслідки від стародавніх глобальних змін у сьогоденні, можна прийти до цікавих висновків. Любов – найголовніше слово. Є резон хоча б намагатися усвідомити його сенс. Любов вважали джерелом життєвої енергії. Кожна жива істота носить у собі вогонь життя. Любов, це, зростаюча енергія. Ярий вогонь – мабуть так би сказали стародавні слов’яни. Наприклад, під час зустрічі чоловіка з жінкою може відбуватися неймовірне приємне прекрасне чарівне, саме на часі зростання. Після досягнення умовного апогею , коли сьогодні вже не краще чим вчора, а приблизно так само, як і на протязі тижня – настає звикання і рідні люди, немов би, віддаляються. Явище згасання – це сум з наближенням до депресії… Мабуть так запрограмовані люди, інтимна близькість надає можливість лише трохи посмакувати з джерела любові. Яким би не величезним буде кохання – неминуче настане звикання. Можливо, аби намагалися шукати і творити нові джерела енергії. Діти, до речі, це один із варіантів творчості, але далеко не єдиний. Жити вічно - це безупинно любити! Таня Кириленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну якщо Ви так наполягаєте... То я б сказала, що Любов - це коли й до дерева не байдуже(чомусь не сподобались мені Ваші слова про те, що Наприклад, дерева для людей взагалі ніщо ) Любити варто усе навколо, адже все, що існує містить у собі часточку Бога - саме вона має ставати основною причиною любові. Одну людину не можливо повноцінно, глибоко полюбити, якщо не любиш більше нічого, якщо "любиш" її як щось віодкремлене від решти світу.
![]() Андрій Ключ, 09.01.2015 - 22:40
Взагалі, на будь-яке питання є безліч правильних відповідей, в тому числі і протилежних . Тому певні мислителі здавна вважали Буття ілюзорним з чим я категорично не згоден. Не варто Незбагненність називати ілюзорністю. /Ми усі один одному тільки далекі ніхто/ Можна і так стверджувати, бо люди відокремлені у просторі один від одного і мають тільки свої життя і смерть. Але, кожна людина є можливо невід’ємною частиною людства, а людство є частиною життя на землі. Наприклад, дерева для людей взагалі ніщо, а не буде дерев – нас не буде. Життя на Землі пов’язане з випромінюванням і гравітацією Сонця. Не буде Сонця … і т.д.. Це один із величезної кількості парадоксів: ми насправді безмежно далекі, в водночас, невід’ємно близькі. Цікаво, як на вашу думку, чи можливо сформулювати визначення Любові. Таня Кириленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Згодна з Вами: на одне й те ж запитання у кожного індивіда може бути власна відповідь. І це нормально, напевне. І стосовно незбагненного погоджуюсь: те, що ми чогось не здатні осягнути, ще не означає, що його не існує.А пишучи про те, що ми один одному ніхто, я мала на увазі, що ми часто найближчих нам людей знаємо досить поверхнево, і по суті виходить що живемо поруч з незнайомцями. А відчути оту близькість, віднайти оте спільне, що об'єднує нас усіх - то неймовірна радість. Але до цього треба принаймні прагнути. Стосовно визначення любові - а чи потрібне воно? Чи потрібні взагалі визначення? У Вас хіба ніколи не бувало так, що ви відчуваєте більше, ніж можете пояснити словами? Таня Кириленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я вірю, що все-таки є. І ніколи не пізно віднайти Його.Дякую ![]() |
|
![]()
|