В кав’ярні на Пушкінській
В кав’ярні, на Пушкінській,
кожен день стрічались
І міцную каву тут у двох пили.
У безмежних мріях до снаги кохались…
Та чомусь кохання те не вберегли.
А тепер, за звичай, жадібно очима
Скрізь тебе шукаю, а тебе нема.
Повз кав'ярню нашу ти проходиш мимо,
Наче пролетіла холодом зима.
Приспів
Я люблю, я люблю, я люблю
Твої ніжні, блакитнії очі.
Я люблю, я люблю, я люблю
Наші зоряні, літнії ночі.
Я люблю, я люблю, я люблю
Твої коси, омиті дощами.
Я люблю, я люблю, я люблю
Те кохання, омріяне нами.
Я сюди заходжу, як колись бувало,
Тихо сам сумую, сам і каву п'ю.
Щось в моєму світі в мить одну не стало…
Навіть не сказало журливо " ад'ю ".
Ми в кафе на Пушкінській
в любові клялися
І міцную каву, як бальзам, пили.
А тепер дороги наші розійшлися,
Ми по них чужими безвісті пішли.
Приспів
06 листопада 2008 року
