Пам’ятник волі
Зацвіте житами поле,
Посапаєм бур’яни…
Лиш до матінки ніколи
Не повернуться сини.
Заспівають пісню птахи,
В колисанках малюки…
Довго в сни ітимуть жахи –
Москалі і мамлюки…
Відбудуємо з руїни,
Храми, школи і садки,
Відродяться в Україні
Волновахи і Піски…
Мирно спатимуть солдати,
Складуть зброю у чохли…
Ненці буде не хватати
Тих синів, що полягли.
Довго мучитимуть шрами
І щемітимуть серця…
Не простять Росію мами
Навіть там, в миру Отця…
Не забудуть покоління,
Славних хлопців всі віки,
З українського коріння
Зійдуть справжні козаки…
Не втекти від злодіяння,
Ні Росії, ні кремлю…
Гнати брехні-покаяння
Легковірних я молю.
Сто разів вони брехали
І клялися, що брати…
Сто раз підло нападали,
Перевтілившись в кати…
Хтось назначив нам сусіда,
Іновірця у хресті,
І плодяться там гаспиди,
Щоб до пекла нас вести.
За півкроку до покою
В бричці скаче сатана,
Ще лякає світ війною
І стріляє навмання…
Зацвіте житами поле,
Покорчуєм бур’яни,
Пам’ятник зведемо волі,
За яку лягли сини.
10 березня 2015 року
