Я так закоханий у тебе…
В душі лунають ці слова,
І більш ніж ти!!! Ніщо не треба,
Так гаснуть зорі в небесах.
У темряві ночей дрімучих,
Життя завмерло спокій лиш,
В цю мить згадаю я про тебе,
І зірка в небі майорить.
Я знаю де за горизонтом,
Ти є кохана у житті…
І пам’ятаю все що було,
Це радість й сум в моїй душі.
Переглядаючи минуле,
На фотографіях життя,
Я переконуюсь що було…
Та вже нажаль цього нема.
І подихом ковтну повітря…
Безжально боляче мені,
І серце кров’ю захлиналось,
Хоч ти у ньому усі дні.
Та спогади що крають душу,
В думках живуть вони завжди,
Вони вбивають так повільно,
У муках важко лиш мені.
Та ти напевно так хотіла,
Даруючи лиш серця біль,
Твоя душа не розуміла,
Що я кохаю так тебе.
І смутком розриває серце,
Та я чекатиму тебе,
Ти сонечко що сходить зранку,
Занадто так, кохаю я тебе.
А.А. Отченко
