Туманним буває тільки світло...
Розбуди в мені напади чинних ілюзій,
Кинь у чорнила засніжено-мед.
Листя спадає у тонни екструзій,
Аби відпустити опалий намет...
Зміною спогадів дихає рама:
Усміхом солі улийся в нектар.
Межи світаннями котиться драма -
Сиза надія на сонний муар...
Я пам'ятаю: ти любиш начала,
Каву із солодом сонячних ден.
Я ж люблю ночі; як дихає пара
Гірко́тами кави у затінку вен...
Піна чекає, забута грозою,
Сміється ніким не прожита весна.
Журяться ноти, але не тобою -
Кинуто ва́ги на сутінь крила...
02.06.2024