Ти не питай, чому буває гірко...
Ти не питай, чому я не засну...
Ти не питай, чому буває сумно...
Ти не питай, чому я зараз це пишу...
Пишу бо хочеться сказати,
Несказані слова вже розказати.
Не хочу більше я мовчати!
Не хочу більше я в собі тримати!
Всі почуття й переживання,
Все щастя і наше те кохання.
Скажу як є. Не буду більш мовчати!
Скажу ж бо зараз, щоб потім не кричати....
Люблю тебе я, запам'ятай навіки.
Щоб як закриєш ти повіки,
Побачив посмішку мою,
Й розкрив ти таїну свою.
Що любиш ти мене так вірно,
Так щиро й злотоцінно,
Що захистиш від безвістей життя.
Що й в нас бо буде майбуття.
І не розійдуться дороги,
Що ми не дійдем до розлуки!
А будеш ти, і буду я,
І так триватиме усе наше життя!
