За що ти нас караєш, Боже?
Навіщо губиш молоді літа?
З дитинства вчили: так негоже!
І де ж поділась правда золота?
Чому караєш неньку-Україну,
Оте мале, налякане дитя?
Навчали нас любити Батьківщину,
Як скажуть що - то віддамо життя.
Господи! Прошу я, пощади!
Прости за все, тебе благаю!
Ми хочем квітами цвісти
У непорочнім, ріднім краю.
