Я занадто тебе кохаю, аби бути для тебе другом.
Я з середини надто змінився,
Я для тебе змінитись зумів,
Все без фальшу хоч він іде кругом,
Без зупинок, хоч я зупинився,
Я мав бігти, але зупинився,
І тому я для тебе згорів.
Я занадто тебе кохаю, аби бути для себе важливим,
Та нажаль не настільки, аби бути важливим тобі,
Я стікав би тобі росою, по якій ти ходила б босоніж,
Я торкався би шкіри твоєї,
Я торкався би шкіри й тоді,
І тоді я хоча б в половину, але був би для тебе важливий,
І я був би для тебе щасливий,
І для тебе я був би, тоді.
дякую. Ну, так склалося історично 
