Рідненька Моя!
.
Появився у душі неспокій. Відвідав Твою могилку з товаришем дитинства, з яким ми не бачились 52 роки.
.
Потішився кущами хризантем, які постійно цвітуть на Твоїй могилці.
.
Олько, так я його називаю по дитячому, бо приємно повернутись в прекрасне дитинство, зробив фото, яке я хотів би бачити серед моїх віршів.
.
З самого ранку вставши, відчув страшенну тугу за Тобою, Моя Рідна, і на світ появився ще один вірш.
.
Захмарилось,надворі прохолода,
Кудись поділось сонце, знов дощі,
Так!...І не вперше, знову появилась,
З сердечним болем туга у душі.
.
Ця туга повсякчас буде зі мною,
Уже не зможу я від неї відійти,
Мої говорять рідні й близькі друзі,
Що по життю і дальше треба йти.
.
Всі одинаково твердять, постійно,
Вже перестати требе!...Так тужить,
Вони не знають і не зрозуміють,
Як тяжко кожен день без Тебе жить.
.
Ти найрідніща була все для мене,
З Тобою було легко йти в житті,
Душа Твоя завжди була відкрита,
Твоїм диханням дихали ми всі.
.
Стає вже тяжче рішення приймати,
Немеє з ким порадитись, хоч плач,
Як виникають рызнії проблеми,
Ти так потрібна б була в даний час.
.
Приходжу я тепер завжди до Тебе,
Дивлюсь на фотографію...Й нараз,
Я зустрічаюсь поглядом з Тобою,
І Ти даєш поради всі ...Для нас.
.
Живеш Ти з нами, Рідная Матусе,
І в нашому нелегкому житті,
Проноситься у пам'яті, щоденно,
Все благородство світлої душі.
.
Твій, з тугою в душі, Володя.
Дуже розумію ваш біль, бо й сама його терплю...
Коли він був, то було й літо,
Його нема, тепер - зима,
Та треба якось далі жити,
Діти й онуки, як весна...
DVI відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Важко переносити втрату дорогоі людини...а Ви подумки спілкуйтеся з нею як от у віршах,розповідайте про все так ніби вона поряд...а своі добрі справи присвячуйте іі світлій пам"яті...
DVI відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пробачте за велике запізнення.Сердечно вдячний. 16 43 heart
