Це не важливо,коли вісімнадцять,
Не дай мовчати ти своїм рядкам…
І дати вічність всім спекотним снам,
бо не прийшла пора прощатись.
Це не важливо,коли вісімнадцять,
І час прийшов не спати поночі,
Віддати щирісно ключі
Від серця,ними й напиватись…
П*яніти римами й словами,
Трезвіти щирістю із днів,
І не згубивши радісних віршів,
Із жалісними забуватись.
Загріти чаю й не черствіти,
Ділити гуртожитський сон,
І тихо битись в унісон
І так прещирісно любити…
І не дивися,що краса сумна ця,
Це не важливо,коли вісімнадцять.