У переддень, за день зими,
Блукала містом осінь.
Вона закралася у сни
І знов за тебе просить.
Відгомонів вже листопад,
Таїться в місті смуток.
Наш старий, обгорілий сад,
Це вже її здобуток.
Обшарпали його вітри,
Й зірвали жовте плаття.
І вже понесли, десь листи,
На вогнище багаття.
У переддень, за день зими,
Ще тліла в саді осінь.
Вона закралася у сни,
А вітер їх відносив.
