Поезія, скажім, це не професія-
Ні, не професія- це Божий світлий дар,
Де з слівних рим складеться нова версія,
Де ті бджілки, що з слів зберуть нектар.
А кажуть, що поезія- захоплення,
Казок захоплення- творити чудеса,
Де Муза із Пегасом, своїм мовленням,
У римі й рифмі піднесуться в небеса.
Поезія- та це творіння вічності:
Душа живе й ніколи не згаса,
Де лиш поет вдається своїй вірності,
Де лиш поет сотворить чудеса.
Земні й небесні звабні віртуози,
Любовні пристрасті, в них доля- лихоман,
Людських овацій- незабутні грози,
Людських захоплень- вічний океан.
Поезія, поезія, поезія...
Творіння вічності- небесні та земні,
Поезія, поезія, поезія...
Ти рай, життя, ти- дні поетові ясні.
ХАЙ МУЗА ЗОЛОТОМ НЕСЕТЬСЯ... ВІТАЮ !
