Ти моїми молитвами в світі у цьому живеш.
І моїми руками я застую весь твій біль.
І щоночі у спалахах кавових свіч
Я згортаю печаль твою в новий сувій...
Я змотаю в клубки всі твої негаразди й турботи,
Своїм сердцем осяю твій вибір і шлях,
Щоб не було на тебе брудної роботи,
Щоб не було сльози в твоїх добрих очах..
Ти моїми молитвами знов десь подорожуєш-
Де сніги,де зима...Де так треба було б зігрітись...
Кличу я...але ти вже давно не чуєш
Ані слів,ані серця...лишаюсь молитись,
Щоб Господь наділив такою ж любов"ю,
Що тріпочеться в серці моєму до тебе;
Щоб по тілу твоєму жаданогарячою кров"ю
Розливалась безмежна чиясь душа.
Хочу я тобі яснії дні і палкії ночі,
Полум"яним,щоб серце до серця тулилось,
Щоб тонули в тобі її примхи дівочі,
Щоб відлунням в мені твоє щастя пробилось.
...і коли стане добре,раптово зігріється серце,
Без причин над тобою розхмариться сіре небо,
Вийде сонце і схочеться жити й любити-
То ти знай...бо то я молюся за тебе.
