Ономатопея - це процес вираження мовними засобами позамовних явищ, тобто відтворення у мові звуків природного походження.
Наприклад, ква-ква або кумки-кумки, гав, няв, дзень-дзелень, бабах. Відповідно, утворюються дієслова квакати, кумкати, гавкати, нявчати, дзеленчати, бабахкати.
І от що я спостерігаю.
Попри однаковість природних звуків і тварин, речовин або явищ, з якими вони пов'язані, в кожній мові виникли свої, доволі різні "гав" та "няв".
Я зробив маленьке порівняльне дослідження щодо води як надзвичайно поширеної речовини із скрізь однаковими властивостями.
Якщо у воду щось кинути чи впасти, утворюються сплески і характерний звук. В українській мові є таке симпатичне слово "шубовсть". Мені завжди подобалося похідне від "шубовсть" дієслово "шубовснути" - тобто впасти у воду, зробивши сплеск: "шубовсть".
Дивимося, як "чують" і відтворюють воду інші мови (вибачте, носії, якщо щось не так, працював за словниками, виправлення і доповнення вітаються і заохочуються).
Отже, українська - шубовсть, шубовсь
Бєларуська - боўць
Російська - бултых
Польска - plusk
Чеська - plop
Словацька - plop
Албанська - pllum
Хорватьська - buć
Німецька - plumps, platsch
Англійська - plop, splash
Італійська - plop
Угорська - puff
Далі можете пошукати самі, кого яка мова цікавить.
...А все то одне і те ж: вода та її голос - плеск - при падінні в неї предмету або тіла. Шубовсть!
2016
