Кожного дня - ти пробуджений співом летиш
І лишаєш позаду вже пройдені кроки
Всі свої зволікання й тривоги вчорашні залиш
У тобі протікають космічні потоки
Заболить голова - це лиш вітер розносить думки
Забере всі слова, навіть з твого надгробку
Та вони всі потонуть у морі,мов маленькі струмки
І залишать лиш вільну коробку
Зоряне небо почуття присипає і тягне назад до землі
Та зажди темну ніч,місяць ковдрою вкрий
Сонце вирветься з полону орбіт каруселі
й в імлі
Дороги у космос відкрий .
