Знову в душі моїй йде боротьба,
Бій визначний - не на смерть, за життя,
Марю тобою, тобою живу,
А як зустріну - тоді обніму.
Струмом пронизує кожну клітину
Знаєш, для мене тепер - ти єдиний,
Погляд жагучий і доторк палкий -
Все це для мене, та, жаль, ти не мій.
Дивлюсь в очі блакитні твої
Хочу сховатись у їх глибині.
Губи складу, не гіркі, як полин,
В них поцілунок для тебе один.
Шкода, не можу я зіркою стати
Щоб подивитись, як ти будеш спати,
Той поцілунок в уста б твої вклала
І повернулась - не марно кохала.
Може мені краще квіткою стати,
Щоб біля хати твоєї зростати.
Квітка чарівна, хоч вся в колючках
Марно, хоч буде у твоїх руках.
Навіть не знаю, ким ще мені стати
Щоб щастя і радість тобі дарувати.
Мабуть, не стану , а буду собою,
Такою, як зараз, лишень не чужою.
Знаєш, я хочу бути з тобою
Уста цілувати, впиватись любов"ю
Впиватись тобою, неначе вином,
І знати, що пристрасть не стане гріхом.
А бути собою, Оксанко, треба завжди - такими як нас створив Бог за своїм образом і подобою
Запрошую познайомитися з моїм автобіографічним поетичним серіалом «Історія кохання»
Віри, надії, любові Сергій
