Мені миліш прості і безіменні люди,
Які всміхаються при будь-якій біді,
Їм байдуже на всіх,у них свої етюди
І пройдені літа в старанному труді.
Мені миліші ті,хто дружать з головою,
Вони бояться - лишень сумних думок,
Дорога їхня завжди укрита кропивою,
І під ногами твердь насичує їх крок .
Мені миліш любов,а не боги у небі,
Вона - це наша загадка,печаль.
Блукаємо у часі і місяця потребі,
Вона - це наш загублений грааль.
