Зима полюбляє солодке
і сік з мандаринових діж,
глінтвейну корицеві нотки,
свічок ароматних капіж.
Зима полюбляє Ваш шепіт,
де шибок віконних конверт
розмови вив’язує теплі,
немов би, це вовняний светр.
Зима – забавляється снігом
з молочної хмари піну
фарбує у колір індиго,
коли вирушає до сну.
Коли ж пробирається стужа,
в каміні – жаринок катма...
За Вами сумую і тужу.
За вікнами просто –
ЗИМА.
Дякую, Олечко, за підтримку! І хоча звикла вживати слово "пані", воно інколи теж ріже слух. Моя бабця з іронією називала так жінок, які не любили куховарити.
А зима , коли є поруч розуміння і душевне тепло - є приводом для затишних розмов за горнятком кави чи чаю Тепла Вам
Перш аніж написати той вірш про пані та панове, я так довго стримувала себе, нервувала заради дружби, декого попросила ще раніше називати мене просто по імені. А ще я вивчила всі значення цього слова і його історичне походження, і нарешті зрозуміла, що я маю право на таке прохання. Тобто я ж не пропоную відмінити його вживання взагалі, в національному вжитку, лише стосовно до мене
Дякую за побажання тепла
Дякую, Валю Як на мене сумна, тужлива музика проникає глибше і має більший ефект. Колядки теж сприймаються краще, коли мелодія розлога Вітаю Вас зі святом