Мов дощ, спадають з квітів пелюстки,
Встеляючи доріжку поміж нами.
Фарбує осінь золотом листки,
Сади, мов зорі, мерехтять вогнями.
І ти, і я, і я, і ти – ішли
Назустріч своїй долі.
І ти, і я, і я, і ти – знайшли
Кохання в чистім полі.
А дні в полоні осінніх дощів,
Мов сміх, по струнах сльозяться любові,
Радіють подиху свіжих вітрів,
Втонувши у поцілунках шовкових.
І ти, і я, і я, і ти – ішли
Назустріч своїй долі.
І ти, і я, і я, і ти – знайшли
Кохання в чистім полі.
Навколо осінь – твоя і моя,
Горить і палає сонцем святково.
У танці осіннім сходить зоря,
Кохання, мов лист, спадає у коло.
І ти, і я, і я, і ти – ішли
Назустріч своїй долі.
І ти, і я, і я, і ти – знайшли
Кохання в чистім полі.
ID:
721368
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 03.03.2017 11:49:36
© дата внесення змiн: 03.03.2017 15:30:26
автор: Східний
Вкажіть причину вашої скарги
|
