Мабуть, вперше я не сумуватиму так сильно.
Я не буду... чи сама собі брешу.
Знов щемітиме, і знову пильно-пильно.
Виглядатиму тебе, та не знайду.
Вже втомилася туди-сюди літати.
Вже б пора осісти де-не-де.
Знаєш, ми разом спроможні все здолати.
А без тебе не знайти й себе.
Сумуватиму я знову, знаю знаю...
Знов мене стрічатимуть з ганьбою.
Дім не там, де я живу, а де чекають.
Повернусь і залишусь з тобою.
17.08.2017.
