Танцюй, не бери у гОлову,
- в тебе є тільки мить,
що розділяє дві пастки,
там, де немає танців.....
Танцюй, ворушися друже,
тобі ще, напевне, болить,
але, подивись навколо,
день починаючи вранці:
не піддавайся, хлопчику,
рухи вгамуєшь – і смерть,
не піддавайся, дівчинко
в яскравих коротких штАнцях
- тією твоєю дорогою,
де ти людина на чверть,
краще тобі кружляти
в дивному жвавому танці.......
Не зупиняйтесь, ріднЕнькі,
між двох ненажерлих вогнів,
рухайтесь, рухайтесь швидче,
щоб не згасав ваш вогник
- може, тоді і почуємо
(чи то здається мені):
в стомлених спекою травах,
співає натхненний коник.
Може, тоді і проскочимо,
хоч добре під серцем болить,
може, ще повоюємо,
смикаючи ланцюг......
Дивись, виявляється довгою
ця наша шалена мить,
тільки підводься, хлопчику,
не піддавайся, танцюй......
Оценка поэта: 4 Відчувається неабияка стривоженість, але не приреченість.
"Хоч добре під серцем болить"- що ж в тому доброго?
"Добряче" - радше пасує.
Десь на 4+
