Слово щире пада в душу,
Крає серце, біль приносить,
Часом усмішку дарує
Й до небес підносить.
Слово - меч двобокий, гострий,
Яке коле і лікує,
На сторожі Батьківщини
Воно пильно її вартує.
Коли є такі поети,
Яким доля не байдужа -
Буде жити Україна,
І не зломить її стужа.
Не зруйнує її ворог,
Вона вкотре відродиться,
Щирим словом, що від серця,
Наче із струмка криниця.
Потечуть струмків потоки,
У всі куточки на землі,
І розкажуть про Вкраїну,
Та в якій вона біді.
І зберуться всі потоки
Слова рідного тоді,
Та й зруйнують всі окови
З української землі.
26. 05. 2017 року.
( Обласний конкурс поетів - аматорів).́