|
Боже, великий, єдиний,
Нам свою милість яви
І для поколінь майбутніх
Ти Україну храни.
Ти збережи її, Боже,
Бо у гріхах потопає вона,
Ти освіти її, милість яви,
Чесних людей всіх спаси.
Ти їх поклич всіх до себе
І научи їх як жить,
Щоб у гріхах не втопитись
І сатані не служить.
Досить ми вже послужили,
Геть хай іде сатана,
70 років Бога гнівили,
Твердили: "Бога нема"...
Що ж ви тепер он притихли,
В церкви усі подались,
Сила, де ваша поділась,
Чом же так швидко здались.
А це ому, що безсилі,
З Богом змагатись дарма
Вірити треба у Нього,
Він є один над всіма.
Люди шановні. покайтесь
І схаменіться скоріш.
Духа прийміть в своє серце,
З ним у житті веселіш.
Приходьте ви всі до Ісуса,
Він вас чекає давно
І кличе усіх до себе,
Любить і хоче спасти.
Чому ж ви не чуєте, люди?
Серця ваші закам'яніли,
А очі нічого не бачать,
Ви наче в тумані поснули.
Просніться, почуйте Ісуса,
Довіртеся й він допоможе
Чому довіряєте людям,
Які до вас зовсім байдужі.
Серце ваше проснеться,
І розум ваш оживе,
Думки зовсім зміняться,
Ніхто вже тоді не помре.
Бо Господь нам готує місце,
Лиш там спокійно спочинем
У домі своєму на небі
У радості з Богом полинем.
2001 рік.́
ID:
773678
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 27.01.2018 19:48:05
© дата внесення змiн: 01.05.2020 00:22:24
автор: Марія Романюк.
Вкажіть причину вашої скарги
|