За одну посмішку проси, що хочеш,
За одну мрію, яку шепочеш,
За один сон, довжиною в століття ...
Любов пролетіла своє повноліття.
За один дощ проси в нагороду
У неба, у сонця нев’янучу вроду.
Неначе мрій зимових концерт,
Все пролетіло, розбилося вщент.
Весняні грози усі подарунки
Порозкидали у поцілунках,
А літні грози ще більше злякали.
Міцно в обіймах кохання стискали …
А з падолистом все облетіло.
В краї далекі собі захотіло,
Як повернулось, то обійняло,
Пташкою - квіткою для тебе стало …
А ти така уся на цьому вітрі
М’яка, легка, а в тебе долі вістрям
Хтось намагався гострим вколоти.
А тобі так потрібні весни турботи.
Тобі потрібні зими́ прохолоди,
Щоб шанували серце і вроду.
І осені трішки чарів глибоких
В безсонні ночі, на ніжні щоки.
