Оскільки ти дерзав
з Сином і Татом!
Скинув блискавки
об скелі!
З стелі хати!
Знай — тебе не можуть прочитати…
Дубся —
ти більш не Гефест
не чорнильниця
не драганатий маніфест
в тріщину небес
назад
тебе втягатимуть!!
Тільки-но і падатимуть
у червоні маки!
Лишні пісі-каки
їх заставлять проциркулювати
так як соцзабез
і смирення упізнати…
Чистая — дружина Богу, й Мати.
Ти ж бо так дерзав —
з Сином і Татом?!
Ти не пишеш слабкувато:
як умру то поховайте!
Очі тільки дикі витріщатимуть
й ангели і ліві там пищатимуть
де на скелю
писанув
чи довбанув
два рядки
ти з Татом!
І шкребти б їх технократам —
із любов’ю й з матом!..
Що це так дерзав
до Сина й Тата? —
Щодо істини?
На очах у гадів техно-плівки
макнуті в слину ялівки
В дощ не можуть прочитати
Скоро в яму — а не можуть
прочитати, —
так і вмруть горбатими.
Дант замовкне —
я вам буду кратером!
Є в устах червона рима.
Рим впаде?!
Бог слово здійме!
Явна підтримка! —
Творчий Бог і Бог-старатель!!
20.08.2012
