|
3 серпня 1492 року Христофор Колумб рушив у Першу подорож до Америки.
Щоразу, коли про це йдеться, відчуваю деяку непевність. Навіть не деяку: аж занадто багато різночитань, тлумачень, загадок, спростувань і втрачених відомостей (мовчу про моє невігластво). Христофор чи Крістобаль; «Санта Марія», «Галлєго» або «Ла Капітана»; «Нінья» чи «Санта Клара»... - і це все дрібнички в контексті глобального питання: чи справді Христофор-Кристобаль Колумбус-Колон відкрив Америку? Попри той простір, який 500 років часу, тисячі миль відстані та загибель документів і свідчень лишили дослідникам, неспростовним залишається той факт, що саме подорожі Колумба поклали початок сталим контактам Старого світу з Новим – контактам, які тривають донині.
Та сьогодні - про один вельми специфічний аспект. Перша подорож Колумба - це був стрибок у ніщо, мандрівка у безвість, спростування хибних гіпотез, смертельний ризик, неабияка пригода. Ясна річ, що розповіді про це - хай історичні, хай художні - мимохіть збуджують фантазію, розбурхують мрії, налаштовують на романтично-героічний лад. Авжеж - то була епічна подорож, гідна Одісея, варта слова Гомера!
Але все це враження, так би мовити, публіки, яка взагалі нікуди не рухалася з твердої землі; а мене понад усе зацікавили враження очевидця, а надто - самого Колумба. Ось, уявляю, ось він стоїть на містку «Галісійки» (або «Санта Марії») і спостерігає, як «Нінья», що справді «Санта-Клара», випереджає... як її в біса... ну, той фарбований човен! – «Пінта» буквально означає "фарбована", а точне ім'я судна нібито втрачене. Але головне першоджерело зникло: судновий журнал першої подорожі до Америки, який власноруч вів адмірал, не зберігся. Про його зміст ми знаємо лише за конспектами та переказами тих, хто бачив той журнал на власні очі та навіть дещо з нього переписав (еге ж, літера за літерою, гусячим пером, - хоча корпорація «Ксерокс» виникне саме на американському, відкритому Колумбом ґрунті, але лишень трохи згодом і вже тоді, коли Колумбові нотатки зникли безнадійно).
Ось він, історичний запис від 3 серпня 1492 року. Жодного патосу, піднесення, гіпотез, побоювань, нічого подібного до пригодницьких романів, одисей та блокбастерів - все коротко, по суті, в стислій штурманській манері: що бачимо, пишемо, чого не бачимо, не пишемо. Тим потужніший контраст між незворушністю цих кількох рядків і масштабами змін, яка та подорож принесла світові, його Старій, а надто - його Новій частині. Ось той запис за англійським виданням до 400-ої річниці Першої подорожі Колумба:
П'ятниця, 3 серпня
Ми відпливли в п'ятницю, 3 серпня, року 1492-го, від банки Сальтес*, о 8-ій годині (вечора)*, та йшли під сильним бризом аж до заходу сонця курсом на Південь 60 миль*, або 15 ліг*; потім взяли чотири румби на Захід (SW) і ще два румби на Захід (WSW), тобто курсом на Канарські острови.
Ось і все, що 500 років тому власною рукою записав Колумб про одну з найграндіознійших подорожей людства - подорож, що триває дотепер.
...Якщо не здолає мене якась хвороба або щось гірше, на кшталт нападу неробства, я й надалі повідомлятиму про перебіг Першої подорожі Колумба за доступною версією його суднового журналу, аж до повернення навесні 1493 року туди, звідки та подорож і почалася, - повз банку Сальтес до Палос-де-ла-Фронтера. Нащо? - нехай на мить, нехай ледь помітно – але спробуємо відчути себе на борту Колумбового флагмана. Агов, приплив починається! Свистати всіх нагору!
Примітки:
Сальтес - банка (мілина), невеличкий острів, до ХІІ століття навіть заселений людьми, утворений муловими наносами в гирлі річки Од’єль, поблизу її впадіння до Атлантичного окенау. Сальтес знаходиться навпроти містечка Палос-де-ла-Фронтера, комуна Уельва, провінція Андалусія, Іспанія; це місто є відправним пунктом Першої подорожі Колумба.
60 миль або 15 ліг - сверджується, що Колумб вимірював відстань в італійських милях, які є коротшими за іспанські. Дискусія істориків щодо фактичної довжини Колумбових милі та ліги досі триває, але є ґрунтовні підстави стверджувати, що та ліга дорівнювала 2,67 морських милі, тобто до зміни курсу флот подолав 74 кілометри відкритим океаном.
О 8-ій годині (вечора) – справді, чому б не вийтив море на світанку? Можна припустити, що адмірал наказав відхід з настанням припливу, коли рівень води в річці був найвищим, і завантажений припасами флот міг безпечно вийти з порту у відкритий океан повз мілини та банки естуарію Од’єлі. Втім, достатньо джерел стверджують, що Колумбова "8-а година" - то ранок.
Малюночок: кораблі Колумба, нібито ним власноруч намальовані на мапі острова Еспанйола
ID:
801742
Рубрика: Проза
дата надходження: 03.08.2018 10:25:45
© дата внесення змiн: 05.08.2018 08:55:07
автор: Максим Тарасівський
Вкажіть причину вашої скарги
|
Подорож триває. Попереду - Саргасове море, кінські широти, Гаїті, Куба... - слідкуйте за новинами!
