В будиночку у селі жила фея. Їй подобалося спостерігати за навколишнім світом і вона намагалася його покращити. Спочатку змінювала те, що було навколо її будинку. Його оточувала огорожа, але вона не була високою і непрозорою, а складалася із сітки. Через сітку із вулиці було добре видно кущі, квіти і городні рослини – адже світ навколо вона створювала не тільки для себе. Милуватися ним могли усі перехожі.
Вигляд за парканом змінювався у різні пори року і кожен сезон по-різному прикрашав сад. Навесні, коли осідав сніг, зелені гострі білоцвіти першими показували світу голівки. Сніг іноді розтавав дуже швидко - за день. Так же швидко зацвітали квіти, адже вони готувалися до цього цілий рік, заховавши свою цибульку під землю.
Наступними розквітали крокуси і гіацинти, що теж визирали з-під снігу і раділи сонцю жовтими, фіолетовими, або бузковими пелюстками. Нарциси настовбурчували гострі стебла і по черзі розквітали із різними відтінками і формами пелюсток. Навіть прості білі нарциси виглядали білими зірочками, що кивали голівками під вітром.
Біля зеленого листя ірисів виринали з-під землі тюльпани. Вони хизувалися пишними спідничками різних кольорів і фасонів. Перецвітали ранні цибулькові квіти. Тоді із потужного кореневища маленькими вежами виростали квіти ірисів, що схожі на будиночки фей. А може вони і були такими будиночками. Розповсюджували запах схожий на медовий. Над ними розквітала алича і додавала медових ароматів теплим весняним вечорам.
Наставала пора квітнути вишням. Їх було багато. Вони росли біля огорожі і простягали свої гілки через фосу біля дороги. Вишні розквітали раптово і одночасно, ніби вибухаючи мільйонами дрібних пелюсток. Краса ця тривала недовго і вишні починали облітати, засипаючи землю наче знову снігом із поривами вітру. Вслід за ними зацвітали яблуні. Цвіт їх був більшим, але не таким рясним, мав рожевий полиск, який теж прикрашав сад.
Велика біла півонія розквітала великими квітами. Через їхню вагу стебла намагалися опускатися вниз, але підтримувалися підпорками. Після півоній - пора люпинів. Вони виструнчувалися кольоровими стовпчиками і незмінно приваблювали до себе погляди.
Потім наставала черга троянд-шрабів. Вони назусібіч розправляли колючі стебла повністю всіяні білими квітками. І ті хиталися вітром під сонцем, яке щедро дарував початок червня.
Починалося літо. Інші троянди ніби чекали цієї пори, щоб і собі розквітали. Декотрі цвіли хвилеподібно, деякі безупинно до пізньої осені і першого снігу. Дозріваючи, червоніли вишні. Під ними поступово міняла колір своїх квітів гортензія: від рожевого до світло-зеленого.
Наприкінці літа починали розквітати гладіолуси. Вони несподівано вигулькували серед дрібного листя і квіток космеї, вузького листя ірисів та самостійно вкладали себе у букети. Часто гладіолуси та інші квіти при рості витикалися через сітку паркану і цвіли із іншого його боку.
Різнокольорові жоржини, великі і дрібні, цвіли від середини літа до пізньої осені. Поруч росли канни, що дивували великим, схожим на листя кокоса листям - зеленим і бордовим, і дрібними червоними квітками.
Біля вишень цвіли спочатку жовті лілійники, а потім різнокольорові лілії. Аромат лілії і флокс розлітався по саду і на дорогу. Петунії квітли все літо у вуличних горщиках, а коробочки фізалісу наповнювалися кольором наприкінці літа. По черзі розквітали невеликими ніжними квітками і радували великими листками королеви тіні - хости. Біля них настовбурчували гострі листочки конвалії та ряснів цупким листям барвінок. Поруч пишними кущами розквітали гортензії. Вони були спочатку рожевими, але численні дрібні квітки ніби вицвітали, втрачали колір і ставали білими. І такими вони залишалися до зими.
Восени починали розквітати хризантеми і численними квітками вітали осінь. Фея майже ніколи не зрізала квіти для будинку, бо їй подобалися живі букети на грядці. Але коли випадав сніг і засипав квітучі троянди, то вона їх зрізала і заносила у хату. Там на них розтавав сніг і вони виблискували краплинами води. За вікном виднілися шапки снігу на кущах троянд і очитків. А гостре вічнозелене листя юки ще довго виднілося з-під снігу, що його поступово засипав.
Троянди ще довго стояли в букеті у кімнаті на вікні. Зима засипала снігом, тріщала морозом, щоб наступного року знову вирощувати красу і прикрашати свою частину навколишнього світу. Якщо доглядати кожну маленьку частинку світу, то таким він стане увесь.
20.11.2018.-15.12.2018.
Світлина автора.
