Порив думки, що має крихту істини та таку ж за рівністю крихту перебільшення, але між собою ніякої рівності. Тенденція перебільшення просто заполонив простори інтернету в віршованій формі.
Фінал для кожного може бути різним - там може бути порив почуттів або проста фізична ліквідація тіла. Воно все чітко виставляється на показ, та на посміх оточення, або об'єкта закоханості. Розмежовування між поривом та чистими почуттями знаходиться на межі тупості та неосвіченості. Вони своєю неосвіченістю стають заручниками болю, і щастя якщо вчасно зупинишся й не дійде до охололого власного тіла, в якого серце виявилося за слабким. Інколи можна отримати фізичну біль, де буде три сторони, і всі будуть тебе гамселити. Одна сторона душу терзає, інша - тіло.
Не для всіх... Понівечених життям та еволюцією, недолугістю батьківського спадку це не стосується. Вони можуть кохати, але при будь якій можливості ладні сховатися від всіх тримаючи до них ненависть. Це добре, що лише до людей, а вже ідучи по релігійній стежці - можна дійти до вчинків, які зроблять тебе монстром не лише з фізичними вадами, а й створять з тебе - диявола в душі.
Хороший вірш, бо змусив до роздумів