Загорілась жайвора свіча
Над полями, що позбулись снігу.
Він тепло у небі зустрічав,
Добавляв весні стрімкого бігу.
Зранку в небесах на крилах спів,
Радість ніс заплаканій березі.
Піснею у небесах висів,
Дрібну хвилю гнав удаль по плесі.
Жайворонок в небі не змовкав,
Білі хмари слухали й мовчали.
Світ довкола наче воскресав,
Перші трави небеса вивчали.
Видалось – співають небеса…
Ні! Це птахи піднялись на хори.
Як же гарно хор вгорі звучав,
Пісня бігла ген за видноколи.
Гарна пісня вийшла, Віталію! Певно з того варанту:
