Я про любов придумаю легенду,
А може чисту правду, хто те зна?
Лиш розповім тобі я по-секрету,
Підслухає можливо, ще луна.
Та й вітру перекаже таємницю,
А знає вітер – знає вся земля,
Летить до тебе серце наче птиця,
Крізь шум сторонній тихо промовля.
Ти знаєш, не важливі пересуди,
Життя одне, у нім не до дрібниць,
Важливою любов була і буде,
Без будь-яких надуманих границь.
Усі легенди – зовсім не легенди,
А чиста правда щирих почуттів,
В коханні я призналась по-секрету,
Ти правильно слова ці зрозумів.
