* * *
«Хто не хоче,
той заплющує очі» (І. Ш.)
Я храм побудував із блискавок,
І дух мій блиска в радість не в папері,
Усі світи навкруги – в нього двері
І стріли ластівок...
Дім – резонатор мій,
і хто пролив
У ньому душу, той живим радаром
Зчиняє бурі ніжності й ударів,–
Приплив свій і відплив...
Та де б не був я – в легкій вишині,
Де пророста над головою кратер,
В землі,
в якім би лютому багні –
Мене знаходить Божеє вібрато
І водить пензлем-голосом в мені.
Наперед важить майбуття й слова,
І блискавок і ластівок розквітлість,
І цілий світ – мов сонце ожива,
Незримим перероджуючим світлом
Врочисто сяє в храмі голова.
1988
