Шалений дощ пройшов десь із грозою,
А блискавка між хмарами вляглась.
І новий день, умитий вже водою.
Он пара із землі вже піднялась.
І потекли струмки веселі й чисті,
Наперебій котилися з гори.
Не перешкода - шлях цей кам"янистий...
Іх пустощі подібні дітворі..
Ця гра струмків мене так забавляла,
І, дивлячись, подумала собі:
Ніякі перешкоди їх не зупиняли,
Струмки маленькі, зовсім не слабі.
Куди вони спішать тепер й навіщо,
Який маршрут їм доля все ж дала?
Ніхто їх не зупинить і нізАщо.
Дорога вже до річки привела.
Із радістю шелеснули у річку.
І повноводна стала ця ріка...
І зникла вже маленька води стрічка...
Ніхто тепер струмка не відшука..
Отак Надюшко, такий маленький струмок, а яка сила. Так і людина, наче слабка, а яку силу має коли якась небезпека поряд.Гарний вірш. Особлива подяка за музику, дуже люблю мелодії для душі, та цю щось не чула.