Голові нашого колгоспу
То що ж мужчині побажать,
Коли йому лиш 45?
Здоров’я й сил сибіряка,
Щоб вік була міцна рука,
Щоб усміхалася дружина,
Кохана, вірна і єдина,
і щоб сім’ю минали біди,
І щоб не лаялись сусіди,
І щоб зростали наче квітки,
Славка і Люда – його дітки.
Щоб всі в селі були здорові –
І люди, й свині і корови.
І щоб цукрові буряки
Не поміщалися в рядки,
Щоб мали вдосталь жому й гички
Дядьківські биці і телички,
І щоб Красному-селі
З’явився короп на столі,
І щоб колгоспники не раз
Йому вклонилися за газ,
Асфальтували щоб дороги,
Щоб не в грязюці були ноги,
Щоб працювали телефони
В селі, у області, в районі,
Щоб для школи щедрим татом,
Щоб став столичним депутатом.
Хай родить жито і пшениця,
Хай ще кивають молодиці,
Пісень, усмішок, жартів, миру!
Щоб не повезли до Сибіру,
Ми скажемо такі слова:
Нехай живе наш Голова!
08.01.1990 р.
