Чернігівська земле, пронизана наскрізь ти болем,
Сльозою рясною, вдовиною вмита не раз…
Ти бачила кров і вогонь, і дикунські розбої,
Але ж упивався красою твоєю Тарас.
Чернігівська земле, твій біль, сивоокоглибокий,
Тебе, мов дитину, журбою не раз сповивав,
Але не спиняла ніколи до волі ти кроки,
Й під стяг боротьби кожен сміло до гурту ставав.
Чернігівська земле, в часи небезпек-лихоліття
Була ти завжди, де найважче, на передовій,
Тебе не лякали пожеж історичних жахіття,
Хоч доля припала тобі, як у горі вдові.
Чернігівська земле, дорогу до власної волі
Ти густо встеляла тілами коханих синів.
Кували вони і тобі, і собі кращу долю,
Й тоді супостат від злоби зеленів-сатанів.
Чернігівська земле, красою своєю ти щедра,
І рівних тобі не було ще у світі й нема,
Святого Антонія тут загадкові печери*,
Що дух українства уже не дозволять зламать.
Чернігівська земле, пізнала ти смак і недолі,
Й круті повороти навчилась долати в путі,
Та шлях боротьби нелегкий ти обрала свідомо,
Й легендою став град Чернігів укотре в житті!
3.01.2020.
* Антонієві печери — печерний комплекс ХІ — ХІХ ст. у Болдиних горах у Чернігові.
Ганна Верес (Демиденко).
ВПИВАВСЯ. БО РІДНА... Ми, дігтярівці, гордимося тим, що й наша земля дігтярівська вітала Тараса! Причиною тому стала меценатська діяльність Григорія Галагана, що успадкував маєток та зробив немало для села...
Радуйся, Земле! http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860618
Прекрасни й вірш! Душевно,з любов*ю до рідного краю. Чірнігівська земля,люди,що живутьга ній спокон віків є гордість України. Радісних свят Вам! З Різдвом Христовим! Слава Україні!
ВПИВАВСЯ. БО РІДНА... Ми, дігтярівці, гордимося тим, що й наша земля дігтярівська вітала Тараса! Причиною тому стала меценатська діяльність Григорія Галагана, що успадкував маєток та зробив немало для села... 
З Різдвом Христовим! Слава Україні! 
