Дорога-скло. Віти дерев льодяники
Тумани бовваніють вдалині
Назустріч блимають підфарники
І не дивуйтесь. Це грудневі дні.
Я по такій дорозі ледве сунув ноги
Спираючись на свій велосипед
Бо незважаючи на всі перестороги
Мене надія рухала вперед.
Ще зо два тижні в грудні так гибіти
Ховаючись по хатах від пронизливих вітрів
Як Новий рік чекають малі діти
Я теж від нього подаруночка хотів.
Прийде Різдво , а там і Водохреще…
Сонечко вигляне із хмар
Душі напевно буде легше
Сприймати подих нових чар.
Забути ту сумну безвихідь
Що нам навіювали дні
До тебе янголом летіти
На крилах нової весни.
15.12.2020
