Усіх поетів вітаю із Всесвітнім Днем поезії! а це мій подарунок вам, друзі!
Душа поета дивно загадкова:
То плаче, то воює з усіма,
То осяває шлях усім довкола,
Або згорає в полум’ї сама.
Мов на хресті, душа тоді розп’ята,
Коли лунає материнський крик:
«Нехай ніде не буде війн проклятих,
А хто почав, у ній нехай згорить!»
Душа поета щедра на дарунки
Для тих, хто від життя не дочекавсь,
Й цілющого цього напившись трунку,
Лишає слід і слово у віках.
Душа поета – теж дарунок неба –
Воно їй надиктовує слова:
То найпростіші, як сама амеба,
А то гримлять, хоч вуха затикай.
Душа поета зіткана з любові
Й живе із ним аж до його кінця.
В ній вистачає місця сонцю й болю,
Й не вимага лаврового вінця.
21.03.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
