Ганні Пархоменко
***
сонце заходить за яхт-клуб
величне і певно святе
ніби здоровенна вінілова пластинка
з якої патлатий Джиммі Морісон
запевняє
що люди такі дивні
такі самотні та беззахисні
як бички що попадаються на гачок
спритним рибалкам
і хапаються за останні хвилини повітря
безсилими писками
вогонь плазує язиком
з хвилі на хвилю
і не згасає
од нього
отари хмар іржавіють
крайнеба
круторогі вперті
і їх намагається загнати
розгублений пастух -
сивий Семен
розмахуючи руками
мов диригент
відлунює рікою
з грудей його
кашель приглушений
і топиться в небі жабка-камінь
